Сторінка сестри медичної

Досвід Фінляндії в зменшенні тютюнопаління для громад оцкпх

Гострі кишкові інфекції

Серед всіх інфекцій, якими хворіють діти, на другому місці за частотою захворювання знаходяться якраз кишкові – після ГРВІ. Взагалі гострі кишкові інфекціїдосить поширені серед усього населення, але така «популярність» у дітей має свої логічні пояснення.

Зараження кишковою інфекцієювідбувається фекально-оральним шляхом, тобто через рот. А посередниками можуть бути брудні руки, немиті фрукти, недотримання гігієнічних норм. Тут за дитиною не встежиш. Взагалі кишковим інфекціям найбільше схильні діти у віці до семи років. Адже дитячий імунітет до хвороботворних бактерій і вірусів дуже слабкий у порівнянні з дорослим. Особливо це стосується новонароджених.

Кишкова інфекція – це захворювання, викликане хвороботворними вірусами або бактеріями (дизентерійної паличкою, сальмонелою, стафілококом, паличкою черевного тифу, вібріоном холери), яке вражає слизову шлунково-кишкового тракту. Проникаючи в людський організм, збудники кишкових інфекцій починають активно розмножуватися. У результатіпроцес травлення порушується, а слизова кишечника запалюється – чорну справу зроблено.

Залежно від «винуватця» захворювання, джерела інфікування та ураженої ділянки розрізняють безліч кишкових інфекцій:гастрити, дуоденіти, панкреатити, колітита інші.

У повсякденному житті ми контактуємо з мільярдами різних бактерій. Але природою передбачена ціла система захисту людського організму від чужорідного вторгнення: бактерицидними властивостями володіє слина, отруйний шлунковий сік, сприятлива мікрофлора в кишечнику. Але в певних умовах (наприклад, влітку, коли велика кількість споживаної рідини розбавляє наш шлунковий сік) природний захист слабшає, роблячи нас уразливими до різних патогенних організмів. Зараження відбувається також за умови, коли сили ворога переважають наші власні захисні функції, тобто коли атакуючих нас хвороботворних вірусів і мікробів занадто багато.

Джерел зараження навколо дитини безліч:
1) неякісні продукти харчування і питна вода;
2) недотримання правил особистої гігієни: брудні руки, брудні іграшки, контакт з фекаліями (особливо під час прогулянок);
3)порушення умов зберігання і приготування їжі;
4) комахи-переносники;
5) контакт із зараженою землею або піском;
6) контакт з хворою людиною.

Симптоми кишкової інфекції

Кожен з них може бути джерелом конкретного кишкового захворювання. Діагноз може поставити тільки лікар і тільки після проведення мікробіологічних аналізів. Не дивлячись на те, щокласифікація кишкових інфекційдуже обширна, майже всі вони мають спільні симптоми прояву:
пронос;
блювота;
нудота;
підвищене газоутворення;
болі в животі;
підвищеннятемператури тіла;
відсутність апетиту;
загальна слабкість і нездужання.
Пронос– найвірніша ознака кишкової інфекції на відміну від усіх інших. Якщо у дитини температура або біль у животі – це ще не означає, що у нього кишкова інфекція. А наявність проносу завжди говорить саме про це захворювання. До лікування проносу у дітей необхідно підходити відповідально, не дивлячись на видиму несерйозність захворювання. Тому як справжній виснажливий пронос може бути дуже небезпечним для здоров’я і життя дитини.

Лікування кишкової інфекції у дітей

Якщо дитина починає поносити і (або) рвати, вона стовідсотково хвора, і батькам слід негайно почати вживати певні заходи. Найбільша помилка батьків – прагнення припинити, здавалося б, небажані прояви хвороби. Але в перші години цього робити категорично не можна, тому як блювота і пронос – цезахисна реакція організму, який намагається самоочиститись від токсинів. Зупинка очищення призведе до ще більшої інтоксикації. Більш того, якщо ви точно знаєте, що дитина щось не те з’їла і підвищення температури та біль у животі викликані саме цим, необхідно спровокувати рятівну блювоту або дефекацію (наприклад, постановкою очисної клізми).

Важливо при цьому постійнозаповнювати втрати рідини і мінеральних солей(калію, натрію, кальцію). Зневоднення і демінералізація дуже небезпечні не тільки для здоров’я, але і для життя дитини. Тим більше, у дітей ці процеси відбуваються дуже стрімко, оскільки запаси води і солей в дитячому організмі дуже невеликі, і часто в таких ситуаціях рахунок йде на години. Ви повинні подбати про те, щоб дитина пила багато рідини. Поїти необхідно спеціальними розчинами, порошки для приготування яких продаються в кожній аптеці (наприклад, Регідрон). Але якщо це тимчасово неможливо (під рукою такого не виявилося), давайте дитині пити що завгодно: воду, зелений чай, компот із сухофруктів, відвар родзинок або шипшини – тільки несолодкі. Ніяких соків і молочного!

Профілактика кишкових інфекцій

З малих років привчайте дитину до гігієни. Вона повинна обов’язково мити з милом руки після туалету, прогулянки, а також перед їжею. Вчити дітей найкраще власним прикладом;

Якщо ваша дитина грає в пісочниці, стежте, щоб вона не була туалетом для собак і кішок;
Ретельно мийте всі овочі і фрукти, якщо ви збираєтеся їсти їх сирими;
Іграшки дитини повинні бути чистими, адже вона постійно тягне їх до рота;
Зберігайте взуття і вуличний одяг в окремій шафі, своєчасно прибирайте у будинку;
Привчите малюка їсти виключно вдома, так як споживання їжі на вулиці робить дотримання норм гігієни практично неможливим;
Якщо дитина захворіла, необхідно ізолювати її від інших членів сім’ї, забезпечивши спокій, постільний режим і окремий посуд;
Не варто застосовувати ніяких ліків без призначення лікаря. Виняток становлять препарати з лакто- і біфідобактеріями.
Також слід особливо стежити за тим, що ви даєте пити дитині, і, звичайно, п’єте самі. Вода, що тече по трубах наших будинків, нехай навіть потім і очищена різними фільтрами, бажає кращого. Найкращим рішенням тут буде доставити воду для пиття від компаній, які офіційно цим займаються. Така вода відповідає всім санітарним нормам і є безпечною для здоров’я вашої родини.

Якщо профілактика кишкових інфекційу дітей не дала результату, ви її не вберегли і стан дитини погіршується, – негайно звертайтеся до лікаря. У цьому випадку не варто займатися самолікуванням, так як це може бути небезпечно для здоров’я малюка і навіть його життя.

ВІТРЯНА ВІСПА

Вітряна віспа(varicella) — це гостре інфекційне захворювання, переважно дитячого віку, що характеризується лихоманкою, а також висипом на шкірі та слизових оболонках у вигляді дрібних бульбашок з прозорим вмістом.

Причини

Збудником вітряної віспи є вірус групи герпесу (ідентичний збудника оперізувального герпесу — herpes zoster). Цей вірус швидко поширюється в закритих приміщеннях і з легкістю передається повітряно-крапельним шляхом через слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, тому захворювання і отримало назву — вітрянка.

Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, заразний за 1–2 дні до початку захворювання, а також у період появи висипки, причому наявність прямого контакту з ним для зараження не обов’язково: вірус дуже леткий і легко проникає в сусідні кімнати і навіть суміжні квартири. Однак він не має стійкість у зовнішньому середовищі, тому через третіх осіб і предмети поширюється рідко.

Найчастіше ж хворіють діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Діти у віці до 2 міс. і дорослі хворіють рідко. Найбільша захворюваність припадає на осінньо-зимовий період.

Вхідні ворота — слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. Потоком крові вірус заноситься переважно в епітеліальні клітини шкіри і в слизові оболонки

Симптоми

Інкубаційний період триває від 11 до 23 днів (в середньому 14 днів). Захворювання зазвичай починається гострого підвищення температури і майже одночасним висипанням на шкірі, волосистій частині голови і слизових оболонках, яке триває протягом 3–4 днів, іноді довше.

Первинний елемент висипу — дрібне пляма або папула (вузлик), які дуже швидко (через кілька годин) перетворюються в везикулу (бульбашка) з гіперемією навколо неї. Через 1–3 дні пухирець лопається і підсихає, починаючи з центру, поступово перетворюючись на щільну корочку, після відпадіння якої рубців зазвичай не буває.

Ускладнення вітряної віспи

Ускладнення зазвичай виникають у зв’язку з приєднанням вторинної інфекції (рожа, піодермія, абсцес, флегмона, сепсис та ін.) Іноді на 5–7-й день від початку хвороби розвивається менінгоенцефаліт вірусно-алергічного походження. Описано також окремі випадки нефриту, осередкового міокардиту.

Лікування

Хворих лікують зазвичай удома; госпіталізують тільки дітей з тяжкими або ускладненими формами.

Необхідний ретельний гігієнічний догляд, спрямований на попередження вторинної інфекції (щоденні ванни зі слабким розчином перманганату калію, проглаживание натільної білизни). Елементи висипу змащують 1–2% водним розчином перманганату калію або 1–2% водним або спиртовим розчином діамантового зеленого. Обов’язково полоскання рота після їди. При появі гнійних ускладнень показані антибіотики.

Прогноз зазвичай сприятливий. Смертельні результати спостерігаються тільки при важких атипових формах і ускладненому перебігу.

Лікування

При високій температурі і ослабленому організмі, дитині необхідно рясне пиття з великим вмістом вітаміну С, який міститься в апельсиновому, грейпфрутовим соку. Сік можна пити без обмеження протягом усього дня, замінюючи їм воду та інші напої.
Під час хвороби у дитини знижений апетит, тому харчування має бути легкозасвоюваним і лікувальним. Краще, якщо це будуть пюре зі свіжих ягід і свіжих овочів.
Сік суниці має загальнозміцнюючу і протимікробну ефектом, нормалізує порушений обмін речовин.