(0564)22-01-06

[email protected]

вул.Сонячна,10, м.Кривий Ріг, 50102

08:00 - 16:30

ПН - ПТ

logo

(0564)22-01-06

[email protected]

вул.Сонячна,10, м.Кривий Ріг, 50102

08:00 - 16:30

ПН - ПТ

Програми розвитку на 2016-2021 роки

Концепція Програми розвитку

Криворізької загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №102

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

на 2016-2021 роки

ПРИЙНЯТА:

Рішенням спільного засідання

ради школи та педагогічної ради

Протокол № 1 від 31.08.2016

Голова ради школи

Руденко В.О.

Директор школи

Крюкова І.М.

2016 рік

І. Вступ

За експертними прогнозами, до 2021 року найбільш затребуваними на ринку праці будуть вміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі.

Центральне місце у системі освіти належить середній школі. На відміну від університету, в школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та професійні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

Проект Закону України «Про освіту» №3491-д від 04.04.2016: «Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».

ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всієї нації набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави вимагають оновлення системи освіти. Входження України до світового освітнього простору зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів у відповідність із нормами світового товариства. Дана концепція розвитку школи на 5 років як сукупність провідних науково-методичних ідей, принципів, підходів, що визначають основні цілі, стратегію та специфіку діяльності навчального закладу, визначає основні положення щодо організації навчального процесу в період реформування освіти та інтеграції у світовій простір.

ІІ. Загальні положення

1. Загальна стратегія закладу

Концепція діяльності школи спрямована на реалізацію Закону України „ Про загальну середню освіту ” й складена з урахуванням ситуації оновлення політичних та економічних процесів у державі та сучасних завдань перебудови змісту національної освіти й виховання, сприяє формуванню інтелектуального потенціалу суспільства. Розвиваючи кращі традиції української освіти, школа має реалізовувати ідею неперервності освіти і виховання через подолання розриву між культурою, наукою й освітою, даючи особистості нові виміри життя, що ґрунтуються на глибокому знанні минулого і сучасного України, світової культури, заохочує до опанування новітнього життєвого досвіду. Концепція розроблена на основі Законів України „ Про освіту ”, Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, Державної національної програми «Освіта України ХХІ століття»

Обґрунтування концептуальної ідеї розвитку школи

Освіта сьогодні перебуває під глибоким впливом змін в сучасному суспільстві. Так, протягом останніх десятиліть в багатьох країнах світу та в Україні відбувалась зміна суспільної парадигми – від технократичної до індустріальної, від індустріальної до інформаційної. На розвиток освіти вплинули суспільні інтеграційні процеси.

Ці зміни відбулись такими темпами, що привели до потреби негайного перегляду та реформування освіти на всіх рівнях, оскільки існуючі системи не повністю відповідали сучасним запитам та потребували переорієнтації.

Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить вміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей в цьому суспільстві. Саме тому важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись впродовж життя.

Які ж очікування стоять сьогодні перед українською школою? Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти – Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність в європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним та мобільним на ринку праці, здатним робити

особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та до застосування нових педагогічних підходів до навчання, впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь-якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників.

Сучасна парадигма освіти орієнтує школу на реалізацію особистісноорієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатної при цьому порівнювати її із національними та загальнолюдськими досягненнями.

В основі концепції:

– орієнтація на загальнолюдські цінності та соціально-економічні особливості регіону;

– спрямованість на гуманізацію освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб;

– забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонійних стосунків людини й навколишнього середовища;

– гуманітаризація освіти, яка покликана формувати цілісну картину світу, духовність, культуру особистості і планетарне мислення;

– нероздільність навчання й виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання й виховання, формуванні цілісної та розвиненої особистості.

У концепції розкриваються основні поняття, що визначають характер діяльності школи, розроблені послідовні педагогічні завдання щодо формування відповідних якостей особистості.

2. Мета, головні завдання і принципи діяльності школи

Провідний напрямок навчально-виховної діяльності в школі – навчання і виховання молоді, здатної самостійно діяти і приймати відповідальні рішення у надзвичайно динамічних політичних та соціально-економічних ситуаціях.

Головним завданням освітньої політики школи є створення такого навчально-виховного середовища, яке:

а) соціально, ментально і культурно відтворює потреби суспільства й держави;

б) одночасно органічно вписується в національну та міжнародну системи освіти, відображаючи їх загальнолюдські потреби та інтереси;

в) формує всебічно розвинену та соціально зрілу особистість, яка володіє вміннями й навичками, необхідними людині ХХІ століття.

Навчально-виховне середовище школи максимально обмежує вплив негативних рис суспільства на випускника та формує з учнів майбутню українську еліту.

Перша складова освітнього середовища школи – соціальне життя навчального закладу, яке втілюється у різноманітних формах (позаурочні заходи – конкурси, відвідування театрів, філармоній, концертів, насичене яскравими враженнями дозвілля школярів).

Друга складова – художньо-предметне оточення як поле, в якому реалізується спілкування (інтер’єр, різноманітні виставкові та інформативні стенди, оформлення будь-яких шкільних подій.

Третя складова освітнього середовища школи – насичена, цілеспрямована інтелектуальна творча діяльність усіх суб’єктів навчально-виховного процесу.

Сучасна освіта разом із засвоєнням базових знань має навчити того, хто вчиться, самостійно оволодівати новими знаннями та спонукати особистість до навчання впродовж усього життя. В цьому контексті сформувався й підхід до виховної роботи в школі, яка будується на основі шанобливого ставлення до особистості, на визнанні й реальному дотриманні прав людини у всіх сферах її діяльності і, насамперед, у процесі навчання.

Входження молодого покоління в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої та соціальної компетентності учнів освітнього закладу. У зв’язку з цим, актуальним завданням педагогічного колективу є формування в учнів компетенцій:

• бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

• критично мислити;

• використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;

• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відповідати за них;

• володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;

• уміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій та уникати їх;

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдосконалення;

• бережливо ставитися до свого здоров’я і здоров’я інших як найвищої цінності;

• бути здатним до власного вибору з численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Поетапне введення учнівської молоді до різноманітних сфер життєдіяльності та спілкування, оволодіння нею компетенціями у найголовніших сферах людського життя є незаперечною вимогою часу.

Таким чином, пріоритетний напрям розвитку особистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, лежить у площині вирішення проблем формування та розвитку життєвої компетентності особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

Компетентнісний підхід до формування змісту освіти став новим концептуальним орієнтиром діяльності Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №102. Тому вся діяльність школи вибудовується з метою сприяння становлення особистості як творця і проектувальника власного життя.

Пріоритетними принципами діяльності педагогічного колективу закладу є:

-демократизація (у принципах управління – співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога; перевага управління справами, а не людьми; перехід від надмірного адміністрування до ділового спілкування; колегіальність у прийняті управлінських рішень); -гуманізація (гармонізація стосунків між усіма учасниками педагогічного процесу; створення сприятливих умов для творчої самореалізації усіх суб’єктів навчально-виховного процесу; утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві; діяльність за принципом – учитель не просить, а пропонує; створення умов не лише для реалізації цілей освітньої організації, але й для професійного росту працівника, його самовираження, особистісного вдосконалення);

-особистісно-зорієнтований підхід (розуміння свободи вибору людини у обранні шляхів до самоактуалізації, створення умов для досягнення особистісного росту; безоцінне прийняття іншої людини у міжособистісних стосунках; прийняття гуманістичних принципів як принципів внутрішньо особистісних; прийняття факту, що воля та вибір людини індивідуальні, неповторні, самобутні);

– модернізація (інтенсивне використання в розвитку теорії та практики управління соціально-педагогічними системами інформаційнокомунікативних технологій; створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації, залучення ресурсів і можливостей глобальної мережі Інтернет; модернізація структур управління, функцій і методів управлінської діяльності, перехід до нових управлінських технологій);

-диференціація і мобільність (створення умов для становлення багатопрофільного, варіативного навчання; обізнаність керівника з розвитком світового і, зокрема, європейського освітнього простору й адекватна реакція на процеси реформування національної школи; створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів);

-забезпечення практичної спрямованості освіти орієнтація змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у навчально-виховному просторі, вміння приймати рішення і діяти в правовому полі (вирішення питання якості і доступності освіти; інтегрування в європейський освітній простір; спрямованість педагогічного менеджменту на забезпечення конкурентоспроможності сучасного випускника на ринку праці, здатності його відслідковувати причини та наслідки власних життєвих подій, уміння займатися одночасно кількома справами, будувати альтернативні моделі соціального самовизначення);

– варіативність (забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм і засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів; поглиблення й розширення практичної спрямованості навчальних програм, диференціація та індивідуалізація навчально- виховного процесу;

-науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;

– наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; існуючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;

– полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури;

-інтегрованість (міждисциплінарність) передбачає, що у процесі навчання школярів враховуються існуючі міжпредметні зв’язки з базових шкільних предметів: історії, права, географії, економіки, художньої культури, так і математики, фізики, біології тощо;

-перспективність (забезпечення випередження в змісті навчання у відповідності з сучасними потребами суспільної практики).

Для реалізації завдань школа має всі належні умови:

– загальні навчальні, методичні надбання;

– досвід роботи педколективу в умовах впровадження інновацій та сучасних методик, технологій;

– високий фаховий, моральний та культурний потенціал педагогів;

– творчу атмосферу в колективі;

– високий рейтинг;

– сучасну матеріально-технічну базу.

3. Тактичні завдання діяльності школи

1. Створити якісно нові умови для подальшого виконання державної програми “Освіта”, Закону України “Про загальну середню освіту”, для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження національної духовності й залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості.

2. Спрямувати роботу педагогічного колективу школи на організацію дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня «Розвиток громадянських компетентностей в Україні в умовах загальноосвітньої школи на 2016-2021 р.р.»

3. Забезпечити умови для індивідуального розвитку учнів школи, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови школярам особистих індивідуальних освітніх траєкторій.

4. Вважати основними шляхами поліпшення якості змісту освіти:

– гуманізацію та гуманітаризацію – відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;

– фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях; Ø пріоритет збереження здоров’я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;

– профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;

– забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціонального поєднання продуктивної й репродуктивної навчальної діяльності учнів;

– забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (інтеграція міждисциплінарна та в межах одного предмета).

5. Виховання в учнів потреби в знаннях. Вчителям, вихователю ГПД спрямувати свою роботу на формування в учнів позитивної мотивації навчання, розвивати вміння раціонально, цілеспрямовано планувати свій робочий час, науково організовувати працю. 6. Залучення учнів до спільної праці – навчання, яке викликало б у них радісне почуття успіху, поступу вперед, особистісного розвитку.

7. Гуманізація виховного процесу, наповнення його високими морально-духовними переживаннями, утвердження взаємин справедливості й поваги, максимальний розвиток потенційних можливостей дитини, стимулювання її до особистісно-розвивальної творчості. 8. Виховну роботу колективу спрямувати на становлення демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної й самодостатньої особистості. При цьому особливої уваги потребує громадянська освіта,патріотичне та моральне виховання, формування наукового світогляду та базової культури особистості.

Пріоритетними напрямами виховної роботи залишаються:

– створення безпечних умов для навчання, фізичного розвитку та належних умов для соціально-психологічної реабілітації дітей;

– формування в учнів здорового способу життя та підготовка до майбутнього сімейного життя, запобігання проявів негативної поведінки серед молоді.

9. Послідовне впровадження у практику роботи педагогічного колективу досягнення психолого-педагогічної науки.

10. Залучення педагогів до перспективних моделей педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення (прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість учня).

11. Співпраця педагогічного колективу школи із батьківською громадськістю, розширення кола спілкування з батьками, поліпшення організації батьківської просвіти, одним із завдань якої має бути пропаганда позитивного родинного виховання.

12. Забезпечення зростання фахової підготовки вчителів, організацію та вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів школи, міста, області, країни, опанування педагогами нових інноваційних методів та форм навчання.

13. Сприяння участі вчителів, вихователів ГПД, учнів в науковій, дослідницькій, пошуковій роботі на базі навчального закладу.

14. Продовження створення сучасної технічної бази школи та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень школи в цілому.

15. Продовження комп’ютеризації навчально-виховного процесу.

16. Вдосконалення управлінської діяльності в школі, розширення спектру технічних можливостей закладу з урахуванням сучасних тенденцій.

17. Створення єдиного інформаційного простору школи.

IІІ. Структура школи

Школа створена як загальноосвітній навчальний заклад відповідно до соціальних, економічних, національних, культурно-освітніх потреб у ній та за наявності кадрового, навчально-методичного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення.

Сьогодні в школі функціонує 37 предметних кабінетів, 1 комп’ютерний клас (13 комп’ютерів). Діє бібліотека з читальним залом, 1 спортивний зал, конференц зала на 100 місць. Працює їдальня,із цехом приготування їжі на 150 місць, майстерні з обробки деревини і металу, майстерня з обслуговуючої праці, медичний кабінет. По одному комп’ютеру встановлено в кабінетах директора, приймальній, кабінеті заступників директора, завгоспа, бібліотеці. В навчально-виховному процесі школи використовуються технічні засоби навчання: мультимедійні проектори, звукові акустичні комплекти, музична апаратура, 4 принтера, 2 копіювальних пристрої, 1 сканер.

ІV . Організація навчально-виховного процесу

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є навчальні плани, які складаються на основі розроблених Міністерством освіти і науки України базових навчальних планів із конкретизацією шкільного компонента та затверджуються начальником управлінням освіти і науки, головою ради школи. Згідно із Законом України „ Про мови в Україні” в школі українська мова визначена мовою навчання. Відповідно до навчальних планів закладу педагогічні працівники самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, допущені Міністерством освіти і науки України і погоджують з інститутом післядипломної педагогічної освіти. Педагогічні працівники можуть поєднувати навчально-виховну роботу з науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять інноваційні технології навчання. Структура навчального року формується відповідно до методичних рекомендацій МОНу і починається, як правило, 1 вересня. Його тривалість обумовлюється часом виконання навчальних програм з усіх предметів, але не може бути менше, ніж 35 тижнів. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше 30 календарних днів, улітку – 8 тижнів. Прийом учнів проводиться згідно із наказом директора, що видається на підставі

особистої заяви (для неповнолітніх – заяви батьків) та відповідної довідки медкомісії. У разі потреби учень може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого навчального закладу. При цьому йому видаються відповідні документи про освіту (табель успішності, довідка або свідоцтво.

Забезпечення навчально-виховного процесу здійснюється такими формами:

– індивідуальні та групові заняття, контрольні уроки, заліки, державна атестація;

– перегляди, конкурси, концерти, лекції, бесіди;

– позакласні заходи.

Основною формою навчально-виховної роботи і розрахунковою одиницею робочого часу є урок. Тривалість уроку: у перших класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин, 5-11 класах – 45 хвилин. Тривалість перерв між уроками – 15 хвилин, після 4-го уроку – 20 хвилин. Для оцінки поточної успішності використовується 12 бальна система (низький рівень компетентності 1-3, середній рівень компетентності 4-6, достатній рівень компетентності 7-9, високий рівень компетентності 10-12). Оцінка за семестр та підсумкові оцінки виставляються вчителями на підставі тематичних атестацій. У класах, де проводиться державна підсумкова атестація, підсумкова оцінка виставляється атестаційною комісією на підставі оцінок за семестри та оцінок державної підсумкової атестації. Переведення учнів до наступного класу, виключення із школи (за умови систематичного невиконання навчальних планів та програм, невиконання вимог Статуту) вирішується педагогічною радою та затверджується наказом директора школи. Випускникам школи видається свідоцтво про освіту встановленого державного зразка.

V. Модель випускника школи

З метою формування й розвитку життєвої компетентності учнів у педагогічному просторі школа забезпечує:

– розвиток активних форм і методів підвищення інноваційної культури педагогів;

– впровадження освітніх технологій розвитку компетентностей учня ( соціальні і громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність та здорове життя, спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках, інформаційно-цифрова , вміння навчатися вподовж всього життя) ;

– розкриття педагогічних можливостей навчального закладу у фізичному, інтелектуальному, духовному, соціальному розвитку і саморозвитку учня;

– формування у дітей зрілої життєвої та соціальної компетентності й культури життєвого самовизначення;

– розвиток творчого потенціалу молоді в інтересах її становлення через реалізацію життєвих проектів учнів, моделей досягнення життєвого й соціального успіху;

– формування в учнівської молоді рефлексії, навичок самостійної пізнавальної діяльності, здійснення емоційно-ціннісних відносин;

– розробку, апробацію та впровадження в практику роботи перспективних освітніх технологій.

Формування життєвої компетентності учнів ефективне за умов:

– створення в навчальному закладі навчально-виховного середовища, сприятливого для здійснення компетентнісного підходу;

– створення оперативної системи науково-методичної підготовки учасників навчально-виховного процесу;

– опанування педагогами теоретичних засад і технологій компетентнісного підходу;

– достатнього рівня професійної компетентності педагогів;

– створення ресурсного центру та ефективної організації його роботи з проблеми дослідження;

– залучення до формування компетентностей учнів висококваліфікованих спеціалістів, науковців, батьків, громадськості;

– систематичного відстеження результатів, чіткого визначення інструментарію для оцінювання в учнів рівня сформованості ключових компетентностей.

VI. Фінансово-господарська діяльність

В КЗШ №102 позабюджетні кошти школи утворено за рахунок надходження коштів від спонсорської допомоги через сервіс EduPay.Кошти використовуються на придбання товаро – матеріальних цінностей для потреб школи. Фінансово-господарська діяльність школи здійснюється на основі її кошторису. Основним джерелом фінансування навчально-виховної й господарської діяльності, соціального розвитку колективу і оплати праці її працівників є кошти держави. Порядок ведення бухгалтерського та статистичного обліку в школі визначається чинним законодавством. Розрахункові операції можуть проводитись за платіжними дорученнями.

Оплата праці працівників школи та їх матеріальне стимулювання здійснюється у межах фонду заробітної плати. Умови та порядок преміювання визначаються адміністрацією.

VІІ. Умови реалізації концепції

Основними умовами успішної реалізації концепції є:

1. Створення збагаченого освітнього середовища як сукупності умов, які сприятимуть:

– розвитку особистості дитини;

– педагогічної майстерності учителя;

– виникненню нових підходів до реалізації процесу навчання, наукового насичення, інформаційного забезпечення;

– модернізації форм, методів і засобів навчально-виховного процесу; – реалізації на практиці педагогіки співробітництва, педагогічної гармонії;

– створенню творчої атмосфери, постійного самоаналізу діяльності.

2. Розвиток цілісної системи навчання і виховання, яка забезпечить формування інтелекту кожної дитини, її фізичні і духовне здоров’я.

Діяльність закладу концептуально спрямована на реалізацію головної мети загальної середньої освіти – виховання громадянина демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу.